Анкета

https://forms.gle/fDe5KzJyaUaWAjzx9

ТОРТ

ПРОСТОЙ ЗЕФИРНЫЙ ТОРТ  Ингредиенты: (на стандартный тортик примерно 22 см. диаметром, половинки зефира в два слоя) ✔ Зефир - 0,5 кг ✔ Песочное печенье - 150 г ✔ Масло сливочное - 1 пачка (180-200 гр.) ✔ Орехи грецкие очищенные - 1 стакан (100 гр.) ✔ Варёное сгущённое молоко - 1 банка Приготовление: 1. Масло заранее достать из холодильника чтобы оно стало мягким. 2. Печенье размять в порошок (я смолол блендером). 3. Орехи четверть отложить на украшение торта, остальные измельчить в порошок (я смолол блендером). Зефирины разделить на половинки. 4. Растереть (я взбил миксером) масло и варёную сгущёнку. 5. Добавить примерно 2/3 (две третьи) измельчённого печенья (одну треть оставляем на обсыпку торта) и измельчённые орехи. 6. Перемешать до однородной массы (я перемешал миксером на маленькой скорости). 7. На блюдо выкладываем половинки зефиринок, очень плотно друг к другу. Явные дырки между зефиринами заполнить кусочками зефира. 8. Смазать зефирины кремом. Сверху выложить второй слой зефирин Смазать кремом. 9. В ингредиентах количество указано на два слоя. так что теперь осталось только сверху посыпать (украсить) грецкими орехами и крошкой из печенек. 10. Но, сами понимаете, слоёв можно выложить сколько угодно - были бы крем и зефир. Я делал большой торт, в три слоя. И заранее купил зефир трёх сортов, для разнообразия. Потому третий слой у меня выглядел вот так И вот уже его я снова промазал кремом и украшал орешками и крошкой из печенек. Золотистые точечки на торте - это я ещё накидал как украшение пищевого бисера :)

КОМЕНТУЄМО МІЙ БЛОГ

УРОК "ПРЯМОКУТНИЙ ПАРАЛЕЛЕПІПЕД" (5 КЛАС)

З ДОСВІДУ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ В ПРАКТИЦІ

Анотація:  В даній статті акцентується увага на ролі та необхідності впровадження інноваційних технологій на уроках математики.

Викладання – це мистецтво,

а не ремесло – у цьому самий корінь

учительської справи…

Вічно винаходити, вимагати,

удосконалюватися – от єдиний

можливий курс сучасного вчителя.

  М.А. Рибникова        

Хто як не ми, учителі, знаємо, що час не стоїть на місці. Реальність стрімко змінюється: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. Ці фактори ставлять перед освітою інші завдання, ніж  кілька років тому. Сутність змін пов’язана з необхідністю впровадження компетентнісно спрямованого викладання навчальних дисциплін. Реалізувати це можна за умови, якщо навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін». [2]

Нині основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції. [1]

Важливу роль у формуванні основних математичних компетентностей учнів відіграють інноваційні педагогічні технології навчання, мета яких – створити комфортні умови, за яких кожен учень відчув би свою інтелектуальну спроможність пізнавати нове. Уроки, на яких використовуються інтерактивні технології, дають учням основні пізнавальні та громадянські вміння, а ще навички і зразки поведінки. Вони захоплюють учнів, пробуджують пізнавальний інтерес, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість вихованців значною мірою залежить від умінь і стилю роботи вчителя. [7, c. 2]

Ось перелік основних сучасних педагогічних технологій, які можна застосовувати у викладанні математики:

1.     Особистісно орієнтовані педагогічні технології;

2.     Технології інтерактивного навчання;

3.     Проектні технології;

4.     Інформаційні технології;

5.     Елементи технології «Створення ситуації успіху»;

6.     Технології модульного навчання;

7.     Ігрові технології;

8.     Авторські технології.

Найпростішою ланкою, з якої складається особистісно орієнтована технологія, є особистісно орієнтована педагогічна ситуація. Це така навчальна ситуація, опинившись в якій дитина повинна шукати сенс, пристосувати її до своїх інтересів, побудувати образ чи модель свого життя, вибрати творчий момент, дати критичну оцінку.

     Головні завдання:

-розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожної дитини;

-максимально виявити, ініціювати, використати, «окультурити» індивідуальний (суб’єктивний) досвід дитини;

-допомогти особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись, а не формувати попередньо задані якості;

-сформувати в особистості культуру життєдіяльності, яка дає можливість продуктивно будувати своє повсякденне життя, правильно визначати лінії життя.

Інтерактивні технології – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів, де і учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання [5, с. 58-62]
Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. 
Залежно від мети та форми організації навчальної діяльності учнів, інтерактивні технології можна розподілити на чотири групи:

·інтерактивні технології кооперативного навчання ;

·інтерактивні технології колективно-групового навчання;

·технології ситуативного моделювання;

·технології опрацювання дискусійних питань. [6, с. 28-31]

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.

Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань. Робота над проектом – практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. Ця робота включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту. 
Інформаційні технології -  це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі і подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

Застосування ІКТ на уроках дозволяє учителю ефективно розв’язувати кілька завдань:

-         Підвищення мотивації до навчання;

-         Візуалізація досліджуваного матеріалу;

-         Моделювання різних процесів;

-         Інтенсифікація навчальної праці;

-         Урізноманітнення форм і методів роботи на уроці. [5, с. 83-85]

Ситуація успіху – це суб’єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища. Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх.

Головна мета діяльності вчителя – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили. Завдання педагога  -  допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти зусилля. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям. [4, с. 2-3]

Головна мета модульних технологій– така зміна організаційних основ педагогічного процесу у школі, яка забезпечує суттєву його демократизацію, створює умови для реальної зміни ролі і місця учня, перетворює його з об'єкта на суб'єкт процесу навчання, надає педагогічному процесу необхідної гнучкості для того, щоб реалізувати принцип індивідуалізації навчання.

Модульно-розвивальний процес – найпрогресивніша форма, спосіб реалізації процесів соціалізації особистості, які передбачають оволодіння певною системою знань, норм і цінностей.

Одним із видів інноваційних технологій є ігрові технології. Їх використання на уроках математики відповідає природним потребам дитини. Адже за своєю природою гра — це найвластивіша форма життєдіяльності дітей. У дитячому віці саме в грі відбувається вільний розвиток особистості. Можна говорити і про те, що гра є специфічною формою прояву активності та саморозвитку дитини. Гра в навчанні — це спосіб зробити серйозну роботу цікавою. Гра розвиває психологічну гнучкість, розкутість, комунікабельність, емоційно-вольовий вплив. Це дозволяє зробити уроки різноманітними, більш цікавими,вносить різноманітність в навчально-виховний процес та підвищує активність, навіть пасивних, учнів на уроках. [3]

З досвіду роботи впровадження проектних технологій.

Проект «Наше майбутнє – в наших руках. Або математика завжди з нами».

Девіз: «Дорога, яку сам шукав ніколи не забудеться».

Ме́тод прое́ктів — освітня технологія, спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку. [8]

Мета і завдання проектної технології

·Не тільки передати учням певний об’єм знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовуючи їх для розв’язання нових пізнавальних  і практичних завдань;

·Сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок;

·Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, вміння роботи висновки.

Етапи проектної діяльності:

·                Занурення в проблему;

·                Організація діяльності;

·                Здійснення діяльності;

·                Презентація результатів діяльності;

·                Оцінювання роботи учнів.

Вимоги до організації проекту

1.Наявність значущої в дослідницькому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку.

2.Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

3.Самостійна діяльність учнів. Вона може бути груповою, парною чи індивідуальною.

4.Визначення кінцевих цілей спільних чи індивідуальних проектів.

5.Визначення базових знань із різних галузей, необхідних для роботи над проектом.

6.Структурування змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів).

7.Використання дослідницьких методів.          

8.Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб. [9, с. 6-10]

Хід проектної діяльності 

• Обрати проблему проекту. Проблема: застосування математичних знань у різних сферах людської діяльності.
• Створення реклами, заклик до участі в проекті.
• Визначити мету проекту.

Мета проекту: застосовувати знання учнів з теми «Площі геометричних фігур», «Об’єм прямокутного паралелепіпеда»; розвивати вміння застосовувати математичні знання у практичних сферах людської діяльності, творчі здібності учнів; виховувати інтерес до знань, громадську активність, вміння працювати в групах.

• Визначення виду даного проекту відповідно до різних ознак класифікації:

Ознака класифікації	Вид проекту
За видом домінуючої діяльності	Рольовий, практико-зорієнтований
За змістом	Рольово-ігровий
За характером координації	Безпосередній (гнучкий)
За предметно-змістовної області	Міжпредметний
За кількістю учасників проекту	Груповий
За тривалістю проекту	Короткотривалий

• Встановлення міжпредметних зв’язків: математика, технології, трудове навчання, інформатика, образотворче мистецтво, креслення .

• Очікувані результати.

Учні повинні навчитись:

·створювати проекти, дотримуючись критеріїв проектної діяльності;

·здобувати інформацію з різних джерел та систематизувати її;

·застосовувати теоретичні знання для вирішення практичних задач;

·публічно захищати результати своєї праці;

·здобувати знання з різних навчальних предметів.

• Відповідно до поставлених задач визначити основні теоретичні знання, які будуть застосовуватись під час реалізації проекту: повторити формули обчислення площі квадрати, прямокутника, об’єму прямокутного паралелепіпеда.

• Організувати діяльність учнів: ознайомити із завданнями та метою проекту; об’єднати в групи і ознайомити із завданнями:

1) Група «Дизайнери» - розробити та намалювати ескізи зони відпочинку;
2) Група «Практики» - знайти інформацію щодо будівництва зони відпочинку (які матеріали потрібні та іх кількість);
3) Група «Економісти» - проаналізувати ринок будівельних матеріалів та підрахувати за даними «практиків» вартість матеріалів;
4) Група «Флористи» - визначити, які квіти краще використовувати для клумб та розробити ескізи клумб;
5) Група «Архітектори» - розробити макет зони відпочинку.
В групах створюється банк ідей.
Шляхом математичних обчислень визначити:

1)площу майданчика та кількість плитки, необхідної для облицювання доріжок;

2)об’єм піску, необхідного для укладання плитки та заповнення  пісочниці;

3)об’єм землі для клумб;

4)скількома візками перевезти пісок і землю;

5)кількість будівельних матеріалів та фарби для ігрового будиночка;

9.Презентація роботи груп над проектом.

10.Оцінювання діяльності учнів.

Досвід роботи показує, що інноваційні технології стимулюють
діяльність учнів, розвивають критичне мислення, стимулюють самостійність учнів, урізноманітнюють діяльність на уроках математики, дозволяють враховувати індивідуальні особливості учнів, а тому є необхідною складовою навчально-виховного процесу.

Використані джерела:

1.   Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. – www.mon.gov.ua

2.     Запровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. – http://osvita.ua

3.     Ігрові технології на уроках як складова виховання творчої особистості. – http://wiki.ciit.zp.ua

4.     Костенко Л. В. Створення ситуації успіху — запорука розвитку творчого потенціалу учнів.//Математика в школах України. –  2013. – № 3

3. –  С. 2-3

З ДОСВІДУ РОБОТИ

ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ПІДРУЧНИКОМ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Анотація:  В даній статті пропонується опис досвіду з організації самостійної роботи за підручником «Математика» для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, авторами якого є Тарасенкова Н.А., Богатирьова І.М. та інш.

Основною метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції. [1] 

Про це проголошується у Державних стандартах базової і повної загальної середньої освіти. Реалізувати завдання, проголошені у нових Державних стандартах, можна за умови, якщо навчально-виховний процес у школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін». [6] Тому важливе значення  при вивченні математики приділяється впровадженню технології особистісно орієнтованого навчання, що є передумовою урізноманітнення форм і методів ро.боти учнівна уроці. Удосконалення методики викладання математики тісно пов’язане із розвитком самостійності учнів.

Китайська мудрість говорить: «Скажи мені, - я забуду. Покажи мені, - я запам’ятаю.
Дозволь мені це зробити самому, - це стане моїм назавжди».

Працюючи самостійно, учні, як правило, глибше вдумуються в зміст опрацьованого матеріалу, краще зосереджують свою увагу, ніж це звичайно буває при поясненнях учителя або товаришів. Тому знання, уміння і навички, набуті в ре­зультаті добре організованої самостійної роботи, стають  міцнішими і ґрунтовнішими. Позитивним є ще й те, що під час такої роботи в учнів виробляється  наполегливість,  увага,  витримка, інтерес до навчання. [5]  

Сучасні підручники з математики та науково-методичне забезпечення до них дозволяють учителю урізноманітнювати форми і методи організації самостійної роботи на уроці та в позаурочний час.

Так, працюючи з підручником «Математика» для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів,  авторами якого є Тарасенкова Н.А., Богатирьова І.М., Бочко О.П., Коломієць О.М., Сердюк З.О., хочу поділитися досвідом організації самостійної роботи на уроках математики.

Одним із видів самостійної роботи учнів на уроці, а часто і в позаурочний час (виконуючи домашнє завдання, під час випереджуючого навчання та інш.) є робота з вивчення теоретичного матеріалу за підручником. Вчитель на уроці повинен навчити учнів аналізувати прочитане, виділяти головне, відокремлювати основний текст від означень, правил, прикладів, тощо. Перед початком роботи з підручником на уроці слід чітко поставити перед учнями завдання і вказати час його виконання. Практика показує, що даний підручник забезпечує змістовну організацію даної роботи. Зміст параграфів відповідає принципу науковості, всі означення, пояснення здійснюються відповідно до загальноприйнятої математичної термінології та символіки. Поряд з цим враховано принцип доступності та послідовності: автори врахували вікові особливості учнів та їхню підготовку у початковій школі, пояснення здійснюються від простого – до складнішого, від відомого – до невідомого. Для даної вікової категорії учнів позитивним є те, що основні означення, терміни, правила виділені певними рамками, кольором, шрифтом. Відповідно до принципу наочності у підручнику вміщено достатню кількість кольорових ілюстрацій, геометричних побудов, що використовуються при поясненні теоретичного матеріалу. Для закріплення та самоперевірки вивченого учні можуть скористатися запитаннями рубрики «Пригадайте головне», а при підготовці до уроків узагальнення та систематизації вивченого матеріалу можна запропонувати використати запитання в кінці розділів підручника «Перевірте, як засвоїли матеріал». Поглибити знання з тієї чи іншої теми можна з рубрики «Дізнайтеся більше».

Правила, які можна запропонувати учням під час роботи з підручником:

1.Читаючи параграф, не поспішай, намагайся зрозуміти кожну фразу і кожен абзац.

2.Особливу увагу зверни на означення і теореми, зрозумій роль кожного слова в їх формулюваннях.

3.Якщо читаєш про властивості геометричних фігур, уяви їх, намалюй, використай предмети, що тебе оточують.

4.Ти закінчив читати параграф. Не поспішай братись за іншу роботу. Продумай, про що йшлося в цьому параграфі, найважли­віше намагайся запам'ятати. [5] 

Важливою умовою вдосконалення викладання математики є посилення їїпрактичної спрямованості. Одним із шляхів вирішення цього питання є вироблення в учнів практичних умінь і навичок та розвиток пізнавальної активності, що досягається при розв’язуванні вправ та задач, виконанні практичних завдань. Для закріплення вивченого, перевірки знань та з метою індивідуального чи диференційованого підходу учням можна запропонувати виконати «Тестові завдання», розміщені в кінці кожного параграфа підручника.

Прикро, що на відміну від попередніх підручників інших авторів, даний підручник не містить самостійних робіт різних варіантів. Але компенсацією цього є методично-наукове забезпечення даного підручника: «Зошит для контролю навчальних досягнень з математики. 5 клас», який містить чотири варіанти робіт для перевірки та поточного контролю знань і вмінь, а також «Експрес-контроль з математики для 5 класу» за редакцією авторів підручника.

Домашня робота учнів – це також різновид самостійної роботи. Для того, щоб дотримуватись диференціації та індивідуалізації навчання, систематично пропоную учням завдання по рівнях складності, які підбираю із вправ підручника.

Активізація творчої самостійності учнів, формування їх мислення і навиків до практичного застосування знань, розвиток логічного мислення найефективніше здійснюється під час практичних робіт. [4].

Однак, такій формі роботи на уроці в даний час не приділяється достатня увага. Ці роботи, як правило, виконуються не систематично, від випадку до випадку. Але хочеться відзначити, що вони мають велике виховне і освітнє значення. А саме:

·дозволяють повніше і свідоміше усвідомити математичні залежності між величинами;

·ознайомитися з вимірювальними і обчислювальними інструментами та їх застосуванням на практиці;

·встановити більш тісні міжпредметні зв'язки та взаємозв’язок між розділами курсу математики;

·урізноманітнюють уроки математики;

·підвищують активність і самостійність учнів на уроці;

·сприяють підвищенню якості знань учнів;

·роблять абстрактні теоретичні положення зрозумілими, доступними, наочними;

·вчитель має можливість здійснити диференційований та індивідуальний підхід до навчання, враховуючи індивідуальні особливості учнів. [2]

В цьому допомагають задачі із рубрики «Застосуйте на практиці», де учням пропонується виконати практичне завдання, пов’язане із застосуванням теоретичного матеріалу в побуті. Такі завдання підвищують значимість математики в житті людини, показують зв’язок науки з практикою.

Успіх самостійної роботи школярів при її різних організаційних формах сприяє реалізації індивідуалізації та диференціації навчання, що є актуальним у сучасних умовах особистісно-орієнтованої математичної освіти.

Важливу роль на даному етапі відіграє учитель, який планує і організовує діяльність учнів у процесі виконання ними індивідуальної самостійної роботи, інструктує окремих учнів, організовує обговорення результатів роботи. При цьому дуже важливо учителю уміти слідкувати за тим, як відбувається діяльність окремих учнів при виконанні самостійної роботи, вміти бачити весь клас в цілому. Прийоми, організаційні форми й засоби, які використовуються, мають відповідати різним рівням самостійної діяльності учнів і забезпечувати різну міру допомоги у навчанні. [3].

Отже, робота з підручником є важливим прийомом самоосвіти учнів. Включаючи у процес навчання самостійну роботу з підручником, вчитель дбає про те, щоб учні не зупинялися на досягнутому, а поступово оволодівали іншими знаннями, які вимагають від них дедалі вищого ступеня самостійності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua

2.Зімановська А.А. Проведення практичних робіт з математики. // Вісник. – 2008. – №1

3.Лутченко Л. І. Організація самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів 7-9 класів при вивченні математики. – Режим доступу:  http://www.lib.ua-ru.net

4.Мусіна О.І. Задачі на побудову. // Математика. – 2008. – №16.

5.Пашник М.І. Організація та види самостійної роботи на уроках математики та в позаурочний час. – Режим доступу:http://www.metodkab.at.ua 

6.Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua

7.Тарасенкова Н.А. Математика 5 клас.: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013.